Літні канікули
Перша зустріч
Мія вийшла з автобуса і вдихнула тепле літнє повітря. Ліс, галявини та яскраві намети зустрічали її своїми запахами і звуками: діти сміялися, десь грав гітарний ритм, а в повітрі відчувався запах соснових голок і свіжого повітря.
Вона тихо йшла до реєстраційного столу, намагаючись залишитися непомітною, коли раптом почула шум. Один із хлопців випадково зачепив її валізу, і Мія відскочила назад:
— Ти що, сліпий?! — різко вигукнула вона, сердито хмурячись.
Хлопець підняв очі і трохи здивовано посміхнувся:
— Емм… я… вибач…
Мія тільки кинула йому гнівний погляд і пішла далі, відчуваючи, що трохи переборщила. Серце калатало, а щоки пекли від злості і сорому одночасно. Вона мимоволі поглянула на нього ще раз і помітила, що він сміливо посміхається, як ніби нічого страшного не сталося. Це лише ще більше роздратувало Мію — як можна бути таким спокійним після того, що трапилось?
Вона продовжила свій шлях до намету, намагаючись забути неприємний момент. Але в глибині душі щось їй підказувало, що цей хлопець ще не раз з’явиться у її житті…
Відредаговано: 23.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
