Мія важко опустила валізу на підлогу. Літо тільки починалося, а її батьки вже вирішили:
— Ти поїдеш у табір!
— Там тобі буде цікаво і корисно, — додала мама.
— Але я не хочу! — заперечила Мія, відчуваючи, як серце стискається. — Я хочу залишитися вдома, читати книги і гуляти з подругою…
Батьки лише обмінялися поглядами.
— Міє, ти поїдеш. Точка. — голос тата був рішучим.
Мія мовчки зітхнула, розуміючи, що ніякі переконання не допоможуть. Валіза була вже на колесиках, і незабаром вона опиниться у таборі “Сонячна галявина”… хоч і не за власним бажанням.
У дорозі Мія дивилася у вікно автобуса, спостерігаючи, як змінюються пейзажі: сонячні поля, соснові ліси і маленькі річки. Серце її не хотіло радіти, але всередині відчувалася легка тривога: що ж її чекає попереду?
Відредаговано: 23.02.2026