Тіті просунувся в прохолодному місці він нічого не пам'ятав. Повсюди було світло, і невідразу, але він впізнав власний дім.
—Братик-братик!— казала Умі. —Як добре, що ти просунувся.
— Умі? Ти жива?
—Так.
—Хто тебе врятував.
— Я — сказав, Філіп який прийшов до нього.
Через деякий час той прийшов до могили своїх батьків і поклав квіти їм.