Ліс Пам'ятає
Глава 2
Підійшовши до вхідних дверей, Марта зупинилася.
Вона не одразу вийшла.
Натомість обернулася.
І вперше за ранок уважно подивилася на свою квартиру — невелику, але живу. Тут усе було на своєму місці: чашка на столі, книга-трилер одного з її улюблених авторів із закладинкою десь посередині сторінок,світло з вікна, що розсіювалося по стінах м’якими плямами.
Повітря ще тримало запах кави.
І тонкий слід її парфуму — Jo Malone,легкий, цитрусово-деревний, майже непомітний, але присутній у просторі, як спогад.
Це був її дім.
І саме це робило момент важчим.
Вона затрималася довше, ніж планувала. Ніби намагалася запам’ятати не речі — а відчуття.
Потім видихнула.
— Досить, — тихо сказала вона собі.
Світло вимкнулося.
І разом із ним зникло відчуття стабільності.
Під’їзд зустрів її сирістю. Осінній дощ не падав — він висів у повітрі, просочуючи все довкола. Сходова клітка була холодною, трохи чужою, ніби вже не частиною її світу.
На парковці чекала BMW X1.
Біла, мов зимове світло, волога від дощу, холодно-блискуча.
Марта сіла всередину.
#1450 в Фентезі
#4640 в Любовні романи
#1116 в Любовне фентезі
Відредаговано: 18.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
