Мей мей

"Я планую облаву на лабораторію. Вона знаходиться тут недалеко на південному сході. Там багато людей, зброї та ресурсів. Там проводять експерименти над мутаном та монстрами. В мене вже не достачає ресурсів"

Лабораторія! Ось, що мені треба! Зараз піду збирати речі, а завтра піду до лабораторії, мені повинні там допомогти. Все, я пішов

День 9

Учора в мене не було часу, аби що-небуть записати. Коли я вже закінчив збирати речі усе навколо почало чорніти. З кори дерев почав текти мутан, листя осипалося. Мені треба було тікати. Я схопив речі і побіг. Через декілька годин я дістався лабораторії. Мене охопив жах, коли я побачив, що там відбувалося.

Мене зустріли руїни, калюжі крові та трупи. Двоетажна будівля не мала однієї стіни. Триметровий залізний паркан був зламаний та розкиданий. Я переліз через нього та пішов до будівлі. Стіна якої не було, повинна була закривати залізну камеру, усі стіни було вкриті подряпинами, а навпроти було невелике віконце. Поруч з віконцем на одній петлі висіли двері. Поруч був труп вченого. Його майже не чіпали: якби не калюжа крові та шприц, що торчав з його шиї можно було б подумати, що в нього інсульт. Другого поверху майже не було, зайти неможливо. Я вийшов у коридор. Там було багато трупів, усі стіни в крові. В одній з кімнат були розбиті й уцілілі колби з мутаном. Скалки і мутан мішалися з водою, що лила зі зламаної труби та кров'ю.

На дворі були палатки та один окоп. Коли я проходив поруч, почувся тихий стогін з окопу. Я дістав ніж та нишком пішов до окопу. Там лежала ранена дівчина.

-Хто ти? Ти інфікований? Чи...

Дівчина наставила на мене пістолета, закриваючи рану на нозі. По стінам окопа капала кров та велика кількість мутану.

-ти той самий мудак, що викрав ДНК експерименту 165?!

-що..?

До мене не відразу дійшло про що вона.

-ні, я не інфікований. Що тут трапилося?! Що це за монстри?! Що за експеримент?!

-ти не знаєш? А...ти напевно новенький. Це інший світ. Не той, що ти знаєш. Мутан - це чорна рідина, що інфікує усе навколо та перетворює людей на монстрів. У цій лабораторії проводили експерименти, аби створити вакцину. Але експеримент 165 пішов не по плану, й навпаки еволюціонував та став сильнішим. Якийсь чорт викрав його ДНК та за допомогою спеціального пристрою ввів іншим потворам. Експеримент 117 еволюціонував найшвидше за всіх. Було порушено кодекс збереження та охорони, 117 зруйнував свою камеру та знищив інші експерименти. А ось 165 не знайшли. Чи вижив ще хтось?

-ні. На жаль. Тобі допомогти? В мене є стирильні бинти та укриття.

-так, будь ласка

Я дав дівчині бинти і допоміг перев'язати глубокий поріз. Схоже, вона була однією з вчених або охоронців. Доречі, її звали Мей мей. Ми пішли до печери, що я запримітив коли біг. Я закрив печеру, що скоріше схоже на нору гілками. Ця печерка була дуже схожа, на ту де я провів першу ніч. Ми поїли ягід. Вже стемніло й монстри почали вилазити.

-страшно...

-вони нас не помітять. Я вже не вперше так ховаюся

Було й справді моторошно, звуки вони вивергали дуже моторошні.

Сьогодні ми шукали собі іншу схованку, і знайшли просто ідеальне місце! Невелика шпарина в землі, пола всередині. Ось ми зараз тут

 Ну все, тепер спати.