Ліс мовчить - душа кричить

Подорожні

Ми відлили собі із надії ключі

І замкнули на них всі тривоги.

Осідлавши жагу до пригод, ми її

Запрягли у двоколку дороги.

 

Вона збита з вітрів, манівців та стовпів,

Сонце й місяць - невпинні колеса.

І жага до пригод її мчить вздовж шляхів,

Мов крилаті сандалі - Гермеса!




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше