Ліс мовчить - душа кричить

Вихідний

Я розчиню у чашці свого ранку

Кришталики туманного світанку,

Вологі трави,

Арабески із листків,

Сторінки книг, причитаних у парку,

Квач пломінких білок

І дрімоту ставків,

Качок неспішні хороводи

І ритм, в якому линуть пішоходи…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше