https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1771405924_17.png
Ліс мовчить - душа кричить
Асфіксія
Трапляється, що мозок рвуть слова,
Та щойно їх силкуєшся сказати,
Тебе шпурляє у шалену круговерть,
Стрімкий потік якої не здолати.
Твій ніс та очі забиває вщерть,
А струмінь тіло припечатує до дна.
І замість кисню до легень тече
Лише їдка й пекуча рідина.
І ти мовчанням захлинаєшся,
Хрипиш. І клекіт стугонить в крові.
Під товщею німого крику
Рве серце греблі в голові.
Відредаговано: 18.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
