https://st.booknet.ua/uploads/covers/220/1771405924_17.png
Ліс мовчить - душа кричить
Синдром Пігмаліона
Я зродила тебе із фантазій пучини
Й удихнула життя до грудей.
Я кінцівки твої зліпила, мов з глини,
Із сюжетів своїх та ідей.
Шкіру сплела з почуттів та емоцій,
А лице висікала з бажань,
Аби світ милувався на нього і бачив
Надзвичайність моїх міркувань.
Я зіткала волосся із кожної думки,
Що ятрилась у тямі моїй,
Змайструвала могутнє серце для тебе
Зі своїх найзатятіших мрій...
Я створила тебе:
Кожну рису власноруч,
Та чим довше тебе споглядаю,
Тим скоріше мій захват охоплює безум:
В нім я разюче згораю!
Відредаговано: 18.02.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
