Ліс мовчить - душа кричить

Вихідний

Я розчиню у чашці свого ранку
Кришталики туманного світанку,
Вологі трави,
Арабески із листків,
Сторінки книг, причитаних у парку,
Квач пломінких білок
І дрімоту ставків,
Качок неспішні хороводи
І ритм, в якому линуть пішоходи…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше