Ліс мовчить - душа кричить

Намисто

Як можна бережно:
Намистину до намистин
Нанизаю на жилку часу
Щасливі спогади погожих днин.
І гордо носитиму цю прикрасу.

Разок коралів,
Змайстрованих з мемуарів,
Дорогих і безмежно цінних,
Й моментів в пам'яті нетлінних...

Лиш не закинути б на денце скрині забуття,
Не загубити б в перипетіях життя
І одягнути б, як ітиму в майбуття.

Подобається

#1052 в Різне
#151 в Поезія

Відредаговано: 29.12.2025