Ліс мовчить - душа кричить

Ніч

Думки блукають лабіринтом
Німих, сірочолих дахів.
На зустріч снам усе не злинуть
Із неводів міських вогнів.
Тоненька шибка запітніла
Від рясних дощових штрихів.
Скрізь - решета зі світлих вікон
І чорні ґрати поверхів.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше