Ліс мовчить - душа кричить

Автобус

Шепочуть шини об дорогу,
Салон усмоктує пітьму,
Кидають лампи на підлогу
Калюжки світла нечіткі,
І шибки бринькають хисткі.

Втискаюсь в крісло і чекаю,
Автобус пильно озираю:
Хто вийде, лишиться, зайде?
Коли нова зупинка й де.

А ззовні міняться пейзажі,
Неначе темні вітражі.
Путі сплітають круговерті
Й повзуть удалеч, мов вужі.

Я міцно свій рюкзак стискаю
Куди цей шлях веде - не знаю,
Я їду лиш туди, усе,
Куди автобус відвезе.

Подобається

#1052 в Різне
#151 в Поезія

Відредаговано: 29.12.2025