Він не дивиться в зміст, не шукає ідей,
У нього в очах — статистичний показник.
Це особливий підвид цифрових людей,
Щодо знаків у тексті безжально звик.
Він відкриває главу не для того, щоб жить
Життям персонажа чи бачити сни —
Він хоче побачити, скільки біжить
Тисяч знаків у стрічці нової весни.
Якщо автор виклав лише "п'ятачок",
Для Продомана це — особиста війна.
Він зразу в коментах тисне гачок:
"Чому так мало? Де тексту стіна?!"
Він паніку сіє, він пише: "Зрада!",
Якщо оновлення вчасно не вийшло у світ.
Йому не потрібна сюжетна розрада,
Йому подавай об’ємний привіт.
Він знає всі дати, години і миті,
Коли на порталі з’явиться файл.
Його сподівання, у цифри сповиті,
Не змінить ні стиль, ні художній стайл.
Та попри цей тиск і вимоги суворі,
Він — двигун, що не дасть спочивати піти.
Бо з ним не затримаєшся в творчім морі,
З ним треба писати і далі йти.
Відредаговано: 06.05.2026