Ліричні етюди

Тут тільки тиша й шепіт вітру...

Тут тільки тиша й шепіт вітру,
Що в вітах верб зненацька змовк.
І сонце, що снує крізь віти,
Муаровий проміння шовк.

Сховавшись в тінь старого клена,
Дам волю смутку і жалю,
Аж поки шумом цим зеленим
Хоч трохи серце не зцілю.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше