Ліричні етюди

Спинити мить у вирі поспіху...

Спинити мить у вирі поспіху,
Раптово стишивши ходу.
Крізь пелену гіркого досвіду,
Крізь всю облуду і біду
Помітити, як за узбіччями
Палають зірочки кульбаб.
Життю в коханні знов освідчитись,
Відчувши хміль прадавніх зваб
І смак хвилин, не скаламучених
Постійним вихором турбот,
І тишу, вічністю озвучену,
Що росами спада з висот.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше