Ліричні етюди

Прагну жити і далі...

Прагну жити і далі
В своїх зачарованих снах.
Білі перли конвалій
Узліссям розсипле весна.
Знов відлунням печалі
Озветься сопілка сумна
Тим, далеким, нечутним,
Сповитим в туман і дощі,
Відчуттям непозбувним
Десь в нетрях незнаних душі.
Та крізь марево смутку
Обличчя байдужі чужі
Нескінченним потоком.
Руйнуються чари крихкі.
Я прискорюю кроки.
Буденності присмак гіркий
Знов отруює спокій,
Здобутий зусиллям тяжким.

Валентина Дрегваль

Подобається

#5147 в Різне
#1224 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 27.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись