Ліричні етюди

У сутінках м'яких...

У сутінках м'яких горять свічки каштанів.
І тиша аж бринить, оманлива й легка.
Передчуттям дощу повітря зовсім п'яне.
От тільки на душі тяжіє млость тяжка.
І звичний біль розлук тонким неспинним струмом
Пронизує всю кров і пам'ять. Я жену
Від себе ці думки, сповиті сивим сумом,
Й примушую себе поринути в весну.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше