Ліричні етюди

Усередині зовсім порожньо...

Усередині зовсім порожньо,
Наче вічні лягли сніги.
І легесеньким сивим борошном
Пил байдужості і нудьги
Пересіявся через сумніви 
Споконвічні мої й страхи.
Всі чуття мої мов знелюдніли
Від напливу думок лихих.
Потьмяніли всі барви радісні.
Всі принади весни, краси.
В серці, стомленім від ненависті,
Виють згадок голодні пси.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше