Ліричні етюди

Сувора дійсність. Суцільні нерви...

Сувора дійсність. Суцільні стреси.
Подій невпинний швидкий потік.
То зависока ціна прогресу.
Не можеш бути на самоті,
Спинитись нагло в застиглій тиші,
Надовго вимкнувши телефон.
Мережить ніжні ліричні вірші,
А не тривати цей марафон
Проблем, дедлайнів і вічних нервів,
Іще й помножений на війну.
Набрати тишу, мов воду, в жмені
І спрагло пити. І хай минуть
Години, роки, епохи й війни,
Відшаленівши виттям сирен.
І твердо знати, що серцем вільна,
Хоч час безжальний своє бере.

Валентина Дрегваль

Подобається

#5170 в Різне
#1229 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 27.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись