Ліричні етюди

Я навчилась любити тишу...

Я навчилась любити тишу
І пронизливу самоту,
Коли смутно душа колише 
Скалки споминів. На мосту
Рух невпинний і темні хвилі
З віддзеркаленням ліхтарів.
Верб старих  обриси похилі.
Плинність часу і тривкість слів.
Плескіт струменів у фонтані.
Здатність твердо сказати "ні!".
Безнадійні свої чекання.
Світло затишне у вікні.
Непохитну затятість й чесність,
Коли все уже на межі.
Те, що в світі ще має сенси.
Мрії, марення, міражі.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше