Ліричні етюди

Радамес

Що, гордий воїне? Що, тріумфаторе?
Що обереш ти: кохання чи трон?
Щось перспективи блискучі не радують.
Царський обранцю, нащо ти прийшов
На нільський берег в коханні таємному
Марно шукати жаданих розрад?
Ти сліпа іграшка задуму темного.
І вороття вже немає назад.
Де та межа між рятунком і зрадою?
Сльози коханої... Воїнська честь...
Зорі вниз котяться, в глиб ріки падають.
Мусиш наважитись. Хвиль тихий плеск.
Лагідні очі, налиті скорботою.
Гострі, разючі кинджали-слова.
Воля чужа вже спромогу до спротиву
Зовсім підтяла. Бринить тятива
Туго напнута спокуси і сумніву.
Вибір - ілюзія. Ви пішаки.
Хижої гри. Ти в полоні підступному.
Мало що важить цей вибір важкий.
Сльози. Прокльони. Вагання відкинуто.
Слово фатальне зірвалося з уст.
Захват примарного щастя хвилинного.
Тане міраж. І готується суд.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись