Ліричні етюди

В полоні вальсу

Втекти з буденності й тривог
В прекрасний світ граційних вальсів.
Під вільний плин легких думок
Дивитися на вправність пальців
Тонких натхненного митця
За старовинним фортеп'яно,
Коли зника реальність вся,
Мов зачудована і п'яна
Цим трунком вальсу. І немов
Застигла осінь невблаганна,
Що з сумом дивиться в вікно
Через мереживо фіранок.
І в шурхоті пуховиків,
Бо в залі холодно і вогко,
Відлунює через роки
Давно минулі шелест шовку
Від суконь елегантних дам.
І віє враз паризьким шиком
І шармом. Оживає драм
Забутих шал. Пала освідчень
Остиглий жар. Спинився час,
Мов зачарований. Крізь вічність
Летить в осіннє небо вальс.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись