Ліричні етюди

Здавалося, мені наснився дощ...

Здавалося, мені наснився дощ.
А він і справді падав серед ночі
На спраглі нетрі вулиць, парків, площ,
Заливши рясно невидющі очі
Шибок погаслих, за якими сном
Тривожним все живе скувала втома.
Дощ заливав розжарений бетон.
Похмурі стіни зводила судома.
Будинки, наче айсберги в імлі,
Громади сірі, у пітьму закуті,
В морях асфальту мокрого пливли
В краї давно загублені й забуті.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись