Ліричні етюди

Камінні хащі знов накрила спека...

Камінні хащі знов накрила спека.
Безжальне сонце ллє на камінь жар.
Здається, вже ж і осінь недалеко.
Пора дощів й важких похмурих хмар,
Така співзвучна безпорадній тузі
Душі моєї, що ніяк химер
Не збудеться у цій важкій напрузі,
Що все довкіл охоплює тепер.
В застиглій тиші чую щось скорботне.
Гірку печаль безповоротних втрат.
І водограю бризки безтурботні,
Мов сльози, в небі синьому блищать.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись