Ліричні етюди

Як пройти по землі...

Як пройти по землі, не сполохавши пташки дрібної,
Не стоптавши трави, не зломивши тендітне стебло?
Як не зрадити серце, лишаючись просто собою,
Що б не сталося в світі, як тяжко б тобі не було?
Я не знаю рецепт. Мої кроки бували важкими,
Приминали спориш і осінні кленові зірки.
Я живу, як умію. Тиняюся поміж чужими
Милуватись на квіти й на зорі. Мережить рядки
Нескінченні, яких в цілім світі не треба нікому.
Непомітна билина, загублена в нетрях людських.
Я все прагну кудись. Чи на волю, чи просто додому.
Марно трачу роки, мов зів'ялих троянд пелюстки.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись