Ліричні етюди

Перед дощем

Вітер, заплутавшись десь в верховіттях густих,
Грізно шумить. Насувається хмара важка.
Небо мов вкуталось темною хусткою. Стих
Гомін людський і пташиний. І хвиля м'яка,
Що щойно пестила берег, вже стрімко біжить,
Прагне розбитись на тисячі бризок ясних.
Й раптом усе затихає. І тягнеться мить
Тиші дзвінкої до перших краплин дощових,
Що обважніло впадуть у ще теплий пісок,
В брижі густі на дзеркальній поверхні води.
Високо в небі сполохана зграйка пташок
Креслить таємними знаками хмар чорний дим.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись