Ліричні етюди

Напрочуд тиха ніч...

Напрочуд тиха ніч. Порушував цей спокій
Лиш реактивний виск голодних комарів.
Хотілося душі полинуть в світ широкий,
Забувши назавжди всі зваби ніжних снів.
Крізь невсипущий гул міського безгоміння
Вчувалися мені пташині голоси,
Провісники того найпершого проміння,
Що нарум'янить день. Ілюзія краси.
Бадьорий маскарад. Приховані обличчя.
Строката метушня безглузда і пуста.
Здається, десь в імлі сміється гірко вічність,
А чується мені, немов щебече птах...

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись