Ліричні етюди

Із мимовільних дотиків легких...

Із мимовільних дотиків легких
Із незначущих знаків етикету
Жага незнана подихом палким
Зринає раптом посеред бенкету.
Ті погляди, мов схрещені мечі.
Мов гострі стріли, пущені між ними.
Як матіола пахне уночі!
Цим двом кортіло лозами гнучкими
Сплестися щільно. Небо дві зорі
Зронило вниз і серця два вразило.
Були собі самотні дві гори,
Та раптом дивна нездоланна сила
Веселковим містком з'єднала їх,
І жар, що в надрах скнів, назовні линув.
Життя людське, чудні шляхи твої
І неповторні всі твої хвилини.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись