Ліричні етюди

Під промінням палючим...

Під промінням палючим
Дихав пеклом бетон.
Ціле місто-заручник,
У жорстокий полон
Взяте липнем спекотним,
У знемозі тяжкій
Зомлівало. У сотнях
Гнізд бетонних людських
Панувала задуха
Й сонна глевка.
Не ставало вже духу
Десь полегшень шукать.
Дивна зміна раптова.
Крапель радісний дріб
В шибку. Чуєте!? Знову!
І о цій же порі
Прокотився луною
Гуркіт грому. І квит.
Тепла злива стіною
Обступила весь світ.
Десь поділася кволість.
Жар виснажливий вщух.
Ожило все довкола,
Дочекавшись дощу.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись