Ліричні етюди

Гойдатись безжурно...

Гойдатись безжурно у вітру на крилах,
Мов в синьому небі легенькі хмарки.
Відчути всю певність, наснагу і силу
Далекої юності. Нервом тонким
Вплестися у всесвіту дивний малюнок,
У барви яскравого літнього дня.
Так, наче спадковість прадавніх чаклунок
В мені знов прокинулась і навмання
Жене мене вгору. Крізь простір на волю
На крилах невидимих вітряних мчить
Кудись в неозоре волошкове поле,
У чисту, ясну і бездонну блакить.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись