Ліричні етюди

Захмеліла від меду п'янкого...

Захмеліла від меду п'янкого,
Що довкола повітря залив.
Липи квітнуть. Легку колискову
Вітер теплий наспівує. Плив
Часу вічний, стрімкий й невловимий,
Зупинився під віттям дерев,
Мов заплутавшись в пахощах липи.
Йду кудись несвідомо вперед.
У солодкім травневім полоні
Загубилась зненацька душа.
Дух духмяний. Гаряче осоння.
Тонуть кроки в м'яких споришах.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись