Ліричні етюди

Мелодій луна розкотилася...

Мелодій луна розкотилася розсипом рос
Сяйнисто-прозорих, тендітних, холодних і чистих
В повітрі, і все пережите зненацька здалось
Таким непотрібним і марним, як пошуки істин.
Життя закоротке, щоб тратить його на вину
Й безплідну покуту жалів всіх безглуздих до себе.
Знов смутки Шопена у безвість незнану пливуть,
Мов білі хмарки у бездонному синьому небі.

Валентина Дрегваль

Подобається

#469 в Різне
#37 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 24.12.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись