Ліричні етюди

На мосту

Люблю це відчуття, коли лиш я і вітер.
І шлях такий простий. Прямуй собі вперед.
Потік машин гуде. І сонце ясно світить.
З обох боків глибінь. Дорога посеред. 
А унизу ріка повільно і велично
Несе свій вільний плин за синій небокрай.
Й ввижається мені, що там байдужа вічність
Спокійно спочива над хвилями Дніпра.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше