Ліричні етюди

Тонкою цівкою води...

Тонкою цівкою води
Життя пішло в піски безкраї
Моїх чекань. Уже й сліди
Твої за обрієм зникають
Удалині. Не досягти.
Не догукатися крізь тишу
Із порожнечі самоти.
Душа жалі свої колише,
Немов дитину. Пізній плід
Всіх сподіванок марнотратних.
З усіх надій лише жалі
Тепер доводиться плекати.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1217 в Різне
#266 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись