Ліричні етюди

В незрушну байдужість...

В незрушну байдужість,
Тверду, мов холодний граніт,
Сховати б цю душу,
Якій так болить за весь світ.
Сувору, несхитну,
Мов скелі поверхня стрімка.
Бо тільки і хисту,
Що вилити біль цей в рядках.
Нічого не вмію,
Нічого не прагну в житті.
Химерні надії,
Примари палких почуттів,
Уявні герої,
Незраджена віра в дива -
Наївною грою
Душа моя досі жива.
Очима дитини
Довірливо світ озира.
Впирається в стіни,
Уперто шукає розрад.
Мов спіймана пташка,
Тріпоче у долі в руці.
Їй дихати тяжко
У світі непевному цім.
У край ідеальний,
Де сніжна панує зима,
Втекти б із реальності,
Де мені місця нема.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1221 в Різне
#266 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись