Ліричні етюди

За вікном вже сіріє...

За вікном вже сіріє. Охоплює холодом плечі.
Загортаюся в плед, що зберіг іще рештки тепла.
Передранішня тиша така сторожка й небезпечна.
В ній страхи причаїлись. Тривога глевка залягла,
Наче вогкий туман обважнілий від безлічі крапель
Сліз самотніх гірких, що оплакують тисячі втрат.
Перший сонячний промінь ковзне, як відточений скальпель.
Розітне мою тугу. Триватиме далі ця гра.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1215 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись