Ліричні етюди

Щось ніби уперше відчуте...

Щось ніби уперше відчуте 
Підхоплює душу на крила
Незнане, нестримне, п'янке,
Неначе кохання палке,
Й водночас знайоме й легке.
І арфи прозоре вітрило,
Натхненним звучанням напнуте, 
Немовби пливе крізь оркестр,
Крізь залу, заповнену людом,
Крізь флейт переливи тонкі
На хвилях емоцій стрімких,
Що в стомлених душах людських
Чуття і надії знов будять.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше