Ліричні етюди

Турандот

Невже ж твоя крига не скресне,
Така загадкова й понині
Холодна китайська принцеса
З фантазії Гоцці й Пуччіні?
Чого прагнуть всі ці нахаби,
Засліплені покликом хтивим,
В лахмітті і в царськім єдвабі
Однакові? У метушливій
Строкатій юрбі, що довкола
Вирує і прагне кривавих
Розваг своїх? Ти ж бо ніколи
Обітниць не зрадиш. Цікаво,
Що вабить усіх їх? То врода,
Чи, радше, багатство і слава?
Тобі їх, здається, не шкода
Вервечкою слать на розправу.
Та, глянувши правді у вічі,
Принцесо, незрушна й ворожа,
Невже їх поблідлі обличчя
Щоночі твій сон не тривожать?

Валентина Дрегваль

Подобається

#1218 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись