Ліричні етюди

Із прагнень щирих і простих...

Із прагнень щирих і простих
Зринає раптом нездійсненне.
І карі очі самоти
Так пильно дивляться на мене
З усіх дзеркал, з усіх вітрин.
Із вечорів в трамвайні вікна.
Із тисяч водяних краплин
У водограї. І не зникнуть
Ні у пітьмі, ні в забутті,
Ні в мареві над виднокраєм.
Вони - мої, зіниці ті,
Чий погляд серце мені крає.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1216 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись