Ліричні етюди

Творчий процес

На стиках, на шрамах,
На свіжих порізах і ранах
Поезія сходить, мов сонце,
Мов сутність буття.
Летить за вітрами,
Збирає сухі ікебани
Зі споминів. І у долоньці
Стискає життя,
Мов жменьку насіння,
Мов мушлю, в якій шумовиння
Морське оживає, мов квітку
Побляклу суху.
Зринають видіння.
Зриваєшся в вільне падіння.
Не маєш притулку у світі.
Плекаєш строфу...

Валентина Дрегваль

Подобається

#1216 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись