Ліричні етюди

Пелюстки білі сиплються з троянд...

Пелюстки білі сиплються з троянд
В старому парку, падають додолу
В траву пожухлу. Знов знаходжу я
Розраду в квітах. Мов магічним колом
Тут у густому затінку катальп
Утому обвива примарна тиша.
Це не фінал. Це ще один етап.
Душа долає ще одне узвишшя,
Пнучись угору. Із страхів, покут,
Жалів і втрат ростить зерно надії
На попелищах всіх життєвих скрут.
Краси шукає. І про щастя мріє.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1221 в Різне
#266 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись