Ліричні етюди

Сутінь серпанком окутує місто...

Сутінь серпанком окутує місто.
В небі ясному тьмяніє блакить.
Вікна освітлені ніби намистом
Ясним бурштиновим ладні обвить
Темні громади будинків похмурих.
На заході небо багрянцем взялось
Заграви вечірньої. Нишкне безжурний
Щебет пташиний. Важка сонна млость
Душу немов огортає навіки
Звабним полоном солодкого сну.
Втомою знов налилися повіки.
Думи полинули у далину
Аж за залите вогнем видноколо,
Десь у химерні незнані світи.
Присмерк невпинно густіє довкола.
Тінню у ньому ввижаєшся ти.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1234 в Різне
#264 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись