Ліричні етюди

Я подумки блукаю нині Львовом...

Я подумки блукаю нині Львовом.
Готичних шпилів, веж і вітражів
Мереживо химерне ніби знову
Зринає перед поглядом моїм.
Це місто тяжко так мене впускало
В камінні нетрі давніх кам'яниць,
Коли туди я вперше приїжджала.
Дивилось в душу вікнами дзвіниць,
Немов шукало в ній співзвучну ноту
Міському гулу, гомону юрби
У середмісті. І якась скорбота
Тонка й сувора з давньої доби
До наших днів мов долинала звідкись,
Торкала серце щемом потайним.
Я закохалась у собори львівські.
В ранкову каву, випиту край них
В прозорій тиші, поки туристичний
Потік не полонив ще всі кутки.
Лише у Львові відчуваєш вічність
Цілком реальним дотиком легким.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1216 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись