Ліричні етюди

Ніби губляться золоті...

Ніби губляться золоті
Куполи у ясній блакиті.
У каштановій рясноті
Безтурботній і буйноцвітній
Потопають. І спраглий зір
Все не може краси напитись.
У святковий весни убір
Златоглаве убралось місто.
Я блукаю, мов перший раз,
В лабіринтах знайомих вулиць.
І, здається, спинився час
Й теж милується, мов прибулець,
Мов завзятий якийсь турист,
Поціновувач краєвидів,
Зачарований пейзажист,
А не владар всього у світі.

Валентина Дрегваль

Подобається

#1216 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись