Ліричні етюди

Плакучі верби змалечку люблю...

Плакучі верби змалечку люблю
Усе б дивилась, як купають віти
В річкових хвилях, ніби у жалю
За чимось незворотним. Як у квітні
Зелені шати тішать спраглий зір,
Ледь розпустившись. І весняний вітер
Куйовдить довгих кіс рясний убір,
Коли зненацька налетить десь звідтам.
Люблю і той смутний осінній час,
Коли вбереться вже у сиве злото
Довгасте листя і останній вальс
В повітрі з вітром закружляє. Жовтим
Серпанком встелить землю навкруги.
Опалий лист підхопить течією
І понесе кудись вздовж берегів,
Мов навздогін за юністю чиєюсь...

Валентина Дрегваль

Подобається

#1218 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись