Ліричні етюди

Вдивлятись люблю у вічка...

Вдивлятись люблю у вічка 
Тендітних нарцисів білих
Там ніжність німа й одвічна
Ховається ніби. Сили
Не має, щоб із безодні
Тієї прорватись словом.
Нарциси - то про самотність
Притомлену, вечорову.
Таку, що сповняє серце,
Чеканням безплідним скуте.
Як крапель роси люстерця
Тремтять на пелюстках! Чутно,
Як сум десь бринить струною
Напнутою знов безсило.
Не бути мені з тобою,
Далекий чужий мій милий.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше