Ліричні етюди

Я постою. Подихаю дощем...

Я постою. Подихаю дощем,
Щоб змити з серця нерозважний щем
За тим, що вже давним-давно спливло
Без сліду. Тільки інеєм взялось
На скронях. Так трапляється в житті.
Немає ні жалів, ні каяттів.
Було й минуло. Тільки світлий сум,
Мов відгомін далеких чистих струн,
Тривожить серце. І покут гірких
Воно не знає, бо не ма гріхів...

Валентина Дрегваль

Подобається

#1215 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись