Ліричні етюди

Концерт

Здавалося б, концерт... Давно знайомий зал.
Траплялося не раз. І буде знову.
А душу охопив палкий всевладний шал.
Зачарування дивне і раптове.

П'янка натхненна міць мене крізь простір мчить.
Лиш мерехтять світи. В очах тьмяніє.
Блаженне відчуття. Безмежне, мов блакить.
Бентежне й чисте, як наївна мрія.

Мов хвиля штормова, підхоплює, несе.
Вирує почуттів весняна повінь.
Стихає давній біль. І час втрачає сенс.
Оце і є життя. Правдиве й повне.

А магія трива. І музика звучить.
Душа зриває всі щоденні пута.
Невидимі щаблі ведуть у височінь,
Якої не сягнути. Не збагнути.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше