Реєстрація

Ліричні етюди

Колись були мозаїки...

Колись були мозаїки із смальти,
А стали - пазли. Пластик і картон.
І вічності нема уже. Асфальти
Давно її поглинули й бетон.

Усі веселки стали наче сірі.
Стьмяніли барви осені й весни.
У пташки щастя зовсім сиве пір'я.
І вже не сняться кольорові сни...

Валентина Дрегваль

Подобається

#1211 в Різне
#265 в Поезія

У тексті є: лірика, почуття, роздуми

Відредаговано: 06.05.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись

Використання файлів Cookie

З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.

Детальніше